- тонший
- —————————————————————————————то́ншийприкметник, вищий ступінь
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
тонший — а, е. Вищ. ст. до тонкий … Український тлумачний словник
знавець — вця/, ч. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що небудь, має тонший смак і т. ін. Знавець музики. Знавець картин … Український тлумачний словник
кий — I я, ч. 1) Частина тонкого стовбура чи грубої гілки, відрізана від дерева й очищена від пагонів. || Палиця (у 1 знач.). || Удар палицею. 2) Довга пряма палиця для гри в більярд, один кінець якої тонший, а другий – грубший. II невідм., займ.,… … Український тлумачний словник
потоншений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до потоншити. 2) у знач. прикм.Тонший, ніж звичайно, ніж був раніше … Український тлумачний словник
тонкуватий — а, е. Трохи тонкий; трохи тонший, ніж звичайно або ніж треба … Український тлумачний словник